что это такое и чем он занимается в организации, функции, основные виды, что это за профессия

Важность грамотного управления была известна уже давно, но в последние пару десятков лет это понятие стало применяться в бизнесе. Со временем сформировалась целая наука, которые называют менеджмент. Однако, даже сейчас понимают далеко не все что это за сфера и профессия.

В общем смысле этим термином обозначают управление в целом, умение руководить. Однако у этого понятия существует также немало дополнительных значений. Кроме того, в современных условиях администрирование, как умение руководить, постоянно усложняется.

Дорогие читатели! Наши статьи рассказывают о типовых способах решения юридических вопросов, но каждый случай носит уникальный характер.
 
Если вы хотите узнать, как решить именно Вашу проблему — обращайтесь в форму онлайн-консультанта справа или звоните по телефону
+7 (499) 450-39-61
8 (800) 302-33-28
 
Это быстро и бесплатно!

Современное управление бизнесом

В русском языке слово «управлять» применяется для широкого спектра значений. Можно управлять автомобилем или управлять различными процессами. В английском языке, как правило, для этих действий применяются разные слова, поэтому и точность повышается.

Слово «management» применяется не просто так: если человек планирует заниматься бизнесом, ему необходимо разобраться во всех аспекта современного управления. И в первую очередь он должен чётко понимать, что такое менеджмент. Это системы управления, при которых достигаются поставленные цели в бизнесе максимально оперативно и эффективно.

Без нижеперечисленных аспектов не сможет состояться настоящий «менеджмент» в том понимании, в каком он должен быть. Многие специалисты обращают внимание в первую очередь на это.

 К важным моментам менеджмента необходимо отнести:

• эффективное использование доступных ресурсов;
• контроль всех социальных и экономических систем;
• развитие в условиях современной рыночной экономики.

Данная наука развивалась на протяжении многих лет. Изначально она рассматривалась искусство управления производственными механизмами, но со временем превратилась в теорию управления поведенческими аспектами человека, а именно персонала. Квалифицированные специалисты способны управлять штатом сотрудников и настраивать их на эффективное выполнение поставленных задач. Такое определение даёт ответ на вопрос, кто такой менеджмент и чем он занимается.

Обратите внимание: ознакомьтесь с должностной инструкцией менеджера по продажам.

Менеджмент — это целая наука, объединяющая в себе разные сферы деятельности

С учётом всей накопленной теоретической базы и длительного развития выделяют несколько значений:

• трудовая деятельность, связанная непосредственно с процессом управления, принятием решений для различных задач;
• процесс управления, связанный со стимулированием деятельности, предсказанием и координацией;
• научное понятие, включающее управление компанией, группой людей или какой-либо организацией;
• искусство управления персоналом в различных ситуаций, в том числе развитие дисциплины в стрессовых ситуациях;
• система управления как организационная структура какой-либо компании или группы людей.

Специалистам приходится непосредственно иметь дело с группой людей — сотрудниками. Они занимаются преимущественно интеллектуальной деятельностью, управляя денежными и сырьевыми ресурсами. Перед ними ставится главная цель — это достижение определённых результатов с максимально эффективной производственной деятельностью. На всех этапах важно исключить ошибки, устранить растрату ресурсов.

Перечисленные выше тезисы объединяются в некое единое понятие, что позволяет понять, что такое менеджмент организации. От него зависит принятие решений и планирование развития. Его можно рассматривать как науку и как искусство одновременно. В наше время к системе управления относятся именно так. Все законы и основные принципы управления входят в единое понятие «менеджмента».

Любая серьезная компания требует наличия специалистов по управлению её деятельностью с помощью менеджмента

Менеджмент как управленческий аппарат

В общем понимании — это наука, позволяющая ответить на вопрос,

как управлять людьми и всей компанией, чтобы максимально быстро и эффективно достигнуть цели, как правило финансовой выгоды. Однако данный термин также применяется часто для обозначения конкретного управленческого аппарата, т.е. группы людей, непосредственно принимающих решения и отвечающих за результат.

Управленцы — это специалисты, обладающие специальной подготовкой, навыками и талантами. Они должны хорошо разбираться в производственных процессах и знать подноготную того рода деятельности, который практикует компания, но при этом у них должны присутствовать определённые познания в психологии.

Обычно принято разделять менеджеров на низовое, среднее и высшее звено. У каждого их них свои обязанности, и при этом каждое из них достаточно сильно отличается от другого.

Обычно используют следующие обозначения:

• Низовое звено — это линейные руководители на местах, в отделах, которые непосредственно контролируют работу определённых исполнителей.
• Среднее звено — это управленцы, под контролем которых находится группа линейных управленцах, и которые в свою очередь подчиняются только высшему руководству.
• Высшее звено — это топ-менеджеры, руководители самого высокого порядка, находящиеся во главе компании или предприятия.

Обратите внимание: ознакомьтесь с должностной инструкцией менеджера по маркетингу.

У каждого звена свои собственные задачи и круг обязанностей, поэтому они сильно отличаются друг от друга. Менеджеры низового и высшего звена — это зачастую совсем разные люди, которые даже близко не стоят в системе управления. Тем не менее, если необходимо разъяснить понятие менеджмент, а именно кто это такие знать просто необходимо.

История развития менеджмента

Многие воспринимают управление, как современную науку, которая зародилась на рубеже 20-21 вв. Однако это не совсем правильное мнение, потому что точно назвать даже период появление не получится. Известно, что

даже в древних общинах уже были люди, которые брали на себя управление и организацию различной деятельности, так что фактически их можно считать первыми менеджерами. В Древнем Египте и Греции присутствовал сложный государственный аппарат управления.

В индустриальный период развития человечества стали появляться первые фабрики, производственные предприятия и частный бизнес, которые нуждались в грамотном управлении. Тогда люди начали задумываться об эффективности управления и правильности принятия различных решений. В середине 20-го века сформировалась теория управления

, когда лучших работников постепенно обучали и переводили на руководящие должности. Это и есть менеджеры низового и среднего звена в том виде, в котором мы привыкли их видеть.

Различные специалисты стали активно использовать понятие «производственный менеджмент». Что это за профессия они рассказывали в своих научных работах. В наше время постоянно приходится сталкиваться с огромными объёмами информации, поэтому управленцам приходится учитывать множество факторов. Их подготовка играет важнейшую роль, потому что они должны хорошо ориентироваться в различных ситуациях.

Обратите внимание: ознакомьтесь с должностной инструкцией менеджера по рекламе.

Система, цели и задачи менеджмента

Под системой понимается совокупность всех элементов, позволяющих управлять ресурсами организации. В первую очередь имеются в виде человеческие, финансовые и материальные ресурсы, использующиеся в той или иной степени для достижения поставленных целей. Современный менеджмент вынужден опираться на смежные науки — математику, статистику, психологию, информатику. В глобальном понимании можно выделить основные виды менеджмента:

• финансовый;
• инвестиционный;
• информационный;
• стратегический.

Различные подсистемы общей системы управления отвечают за расчёт рисков, за управление различными проектами, за разработку стратегии и т.д. Отдельного внимания заслуживает маркетинг, который также относится к данной сфере. 

Такая структуризация позволяет понять, для чего именно существует менеджмент и его функции, как в крупных организациях, так и в небольших компаниях:

• общее развитие компании, как самостоятельного бизнеса;
• получение прибыли в достаточных объёмах;
• создание условий для стабильного развития компании;
• контролирование рисков и повышение эффективности всей деятельности.

Минимальным требованием для системы управления является сохранение рыночной ниши и базы постоянных клиентов. В идеале компания должна развиваться, достигая конечных результатов. Менеджерам в свою очередь приходиться прогнозировать различные ситуации, оценивать риски и разрабатывать стратегию развития.

Не нашли ответа на свой вопрос?
Узнайте, как решить именно Вашу проблему — позвоните прямо сейчас:
 
+7 (499) 450-39-61
8 (800) 302-33-28
 
Это быстро и бесплатно!

vashbiznesplan.ru

Ответы@Mail.Ru: что такое менеджмент??

МЕНЕДЖМЕНТ — 1) совокупность принципов, форм, методов, приемов и средств управления производством и производственным персоналом с использованием достижений науки управления. Основная цель менеджмента — достижение высокой эффективности производства, лучшего использования ресурсного потенциала предприятия, фирмы, компании; 2) руководство предприятия, фирмы, руководящий орган.

искусство управления и продаж

Термин «менеджмент» имеет несколько значений. Рассмотрим их. 1) Менеджмент понимается как вид трудовой деятельности. Управление – это умственный труд, в результате которого осуществляется процесс управления. Коротко говоря, процесс управления – это непрерывное осуществление последовательных действий от прогноза предстоящей деятельности, постановки цели и разработки способов ее достижения до анализа ее фактического результата [4, с. 12]. 2) Менеджментом называют сам процесс управления, со всеми его функциями, методами и средствами. Процесс менеджмента предполагает выполнение определенных функций. Таких, как прогнозирование, планирование, создание организационных структур, командование, координация, стимулирование (мотивация) деятельности, контроль и анализ. Для реализации той или иной функции применяют различные методы. Например, прогнозировать можно с помощью статистических и/или экспертных методов. При этом могут быть использованы соответствующие технические средства – компьютеры, программные продукты, Интернет, средства связи и др. Менеджмент объединяет различные составляющие управленческой деятельности в единое целое. 3) Менеджмент – это орган управления, например, совокупность подразделений аппарата управления, объединяющего менеджеров. Другими словами, менеджментом называют организационную структуру, предназначенную для управления той или иной организацией, регионом, страной. 4) Под менеджментом понимают категорию людей, профессионально занимающихся управлением, работающих на должностях, входящих в аппарат управления. 5) Менеджмент – это научная дисциплина, посвященная проблемам, возникающим, когда люди управляют людьми. В России менеджмент обычно рассматривается как одна из экономических наук. Проводятся научно-исследовательские работы, выпускаются журналы и книги, защищаются диссертации по менеджменту. 6) Менеджмент как научная дисциплина опирается на практику управления. Соответственно под менеджментом иногда понимают практику реального управления и ее осмысление. 6) Менеджмент – это не только наука, но и искусство управления. Управленческая наука дает скорее общие ориентиры, чем конкретные инструкции на каждый конкретный акт управления. Реальное управление, особенно оперативное – скорее искусство, чем наука. Менеджеру необходимы не только знания, но и интуитивное понимание людей, которыми он управляет. 7) Наконец, менеджмент – это учебная дисциплина, посвященная управлению. В России менеджменту учат всех студентов экономических специальностей. О нем рассказывают будущим инженерам, геологам, медикам, социологам и др. Все чаще с менеджментом знакомят и школьников. источник: <a rel=»nofollow» href=»http://www.aup.ru/books/m151/1_1.htm» target=»_blank»>http://www.aup.ru/books/m151/1_1.htm</a>

Менеджмент (от англ. manage — управлять, заведовать, руководить) наука об управлении организацией (социальной системой, где главную роль играют люди) . Учение о достижении целей руками других людей. Система управления организацией.

Организация и управление предприятием

Что такое управления

Менеджмент: определение понятия. Термин «менеджмент» происходит от английского «management», что буквально переводится «руководство, управление». Существует несколько понятий менеджмента

«Помните: любая культура — национальная, бюрократическая или организационная — черпает силу и энергию в особенностях своей истории, географии, технологии и философии. Не существует двух похожих организационных культур, как нет двух похожих культур национальных. Один бизнесмен как-то убежденно доказывал, что он может «читать» организационную культуру. Для этого ему достаточно только побеседовать с одним из непосредственных исполнителей на каком-нибудь ответственном участке — с клерком в офисе или с рабочим на сборке, а также оценить характер и позицию руководителя организации. Решив проверить эту теорию, У. Беннис (см. Интернет) решил отобедать с руководителем одного из главных подразделений сети универмагов. Они договорились о встрече, а до этого он сходил в один из универмагов этой фирмы и купил там галстук. На основе своей весьма язвительной перепалки с торговым клерком, который управлял этим магазином, причем управлял раздраженно и весьма неумело, У. Беннис пришел к заключению, что руководитель подразделения фирмы был человеком с тяжелым характером, ненадежным и высокомерным. Отобедав с ним, Беннис только убедился в правильности своих умозаключений. Помните: каждый работник самым поразительным образом представляет собой всю свою организацию в миниатюре.» «Практические советы деловым людям» («Как добиться успеха»), под ред. В. Е. Хруцкого, М, «Республика», 1992, стр. 38-39. Если человек не может развиваться с организацией и в организации, он ищет другую работу.

этот человек искусстно продаёт все вещи

можете тут посмотреть: kopilo4ka.com/what-is-management-8245/ подробно, и развернуто, на эту тему

Всё о менеджменте можно узнать здесь ! <a href=»/» rel=»nofollow» title=»53076294:##:https://моя-визитка.рф/менеджмент/»>[ссылка заблокирована по решению администрации проекта]</a> <img src=»//otvet.imgsmail.ru/download/253113434_e7f7b57f1513657cbe77555111b5a5c9_800.png» alt=»» data-lsrc=»//otvet.imgsmail.ru/download/253113434_e7f7b57f1513657cbe77555111b5a5c9_120x120.png» data-big=»1″>

touch.otvet.mail.ru

Что такое менеджмент? Обьясните простыми словами

В одном из наших словарей иностранных слов «менеджмент» переводится на русский язык следующим образом: «управление производством, совокупность принципов, методов, средств и форм управления производством с целью повышения эффективности производства и его прибыльности». Менеджмент (в максимально широком смысле) — управление социально-экономическими системами на предприятии Управле&#769;ние — 1. процесс, направленный на достижение цели; 2. перевод системы из одного состояния в другое. Управление социально-экономическими системами, в том числе — производственными получило название менеджмент (англ. management, от старофранцузского слова m&#233;nagement «искусство сопровождать, направлять» , от лат. manu agere «указывать рукой») . Понятие «менеджмент» также обозначает руководство и руководителей различного уровня на предприятии. Соответствует русскому понятию приказчик. Также в России часто в силу большей престижности выражения «менеджер по продажам» чем «продавец» это слово используется к сотрудникам, никак не связанных с управлением. Специалист в области управления производством, предприятием и т. п. Организатор творческой, спортивной и т. п. деятельности какого-л. коллектива или отдельного лица. Ме&#769;неджмент (от англ. manage — управлять, заведовать, руководить) наука об организации деятельности социальной системы для достижения заданных целей, в условиях ограниченности ресурсов.

Ме&#769;неджмент — (от англ. manage — управлять, заведовать, руководить) наука об организации деятельности социальной системы для достижения заданных целей, в условиях ограниченности ресурсов. МЕНЕДЖМЕНТ — рациональное управление современным производством, тесно связанное с улучшением организации на основе постоянного внедрения новых принципов, форм, структур и методов управления с целью повышения эффективности производства, бизнеса. Основная цель М. — достижение высокой эффективности производства, лучшего использования ресурсного потенциала предприятия, фирмы, компании.

Девочка на побегушках у босса. Организация и управление. Всё знает по маленьку…

touch.otvet.mail.ru

Менеджмент — Вікіпедія

Ме́неджмент (або «управління») — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських, фінансових, природних і технологічних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. За словами Анрі Файоля, «управляти — це прогнозувати і планувати, організовувати, командувати, координувати і контролювати».^[1] Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Термін утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука). За своєю суттю термін певною мірою можна вважати синонімом терміна «управління», але останнє значно ширше.

З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:

1. спосіб, манера спілкування з людьми;
2. влада та мистецтво управління;
3. особливого роду вміння та адміністративні навички;
4. орган управління, адміністративна одиниця.

Крім визначення, пропонованого Оксфордським словником, існують інші підходи до визначення терміну «менеджмент»:

• менеджмент — це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності;
• менеджмент — це наука про управління людськими відносинами;
• менеджмент — це раціональний спосіб управління діловими організаціями;
• менеджмент — це особлива галузь наукових знань і професійної спеціалізації управляючих-менеджерів, які складають адміністративний штат;
• менеджмент — це вміння добиватись поставлених цілей, використовуючи працю та інтелект інших людей;
• менеджмент — це функція, вид діяльності, що полягає в керівництві людьми в різнорідних організаціях;
• менеджмент — це управління бізнесом, а бізнес є унікальною, винятковою справою у суспільстві.

Менеджмент як наука виникла і розвивається в зв’язку з необхідністю пояснити, чому та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: Чим виявляється успіх організації?. Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?.

Організації складають основу світу менеджерів, саме в них спостерігаються процеси і стани, які є причиною існування менеджменту. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення.

Основні види менеджменту у суспільстві[ред. | ред. код]

Виробничий менеджмент (управління виробництвом)[ред. | ред. код]

Це комплексна система забезпечення конкурентноздатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона включає питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.

Фінансовий менеджмент (управління фінансами)[ред. | ред. код]

Це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.

Інноваційний менеджмент (управління розвитком і розробками)[ред. | ред. код]

Це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом.

Адміністративний менеджмент — це один з напрямків сучасного менеджменту, що вивчає адміністративно-розпорядчі форми управління.^[2]

Інші види менеджменту:

Планування[ред. | ред. код]

Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Воно означає, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Керівництво організації повинно знайти відповіді на такі запитання:

• Де ми знаходимося в цей час? (Оцінити слабкі та сильні сторони організації у сфері фінансів, маркетингу, виробництва, трудових ресурсів).
• Куди ми хочемо рухатися? (Оцінити можливості та загрози в навколишньому середовищі: конкуренція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти).
• Як ми збираємося це зробити?

Організація[ред. | ред. код]

Як тільки план складений, необхідно підготувати та забезпечити його виконання. Наприклад, якщо у вас є план побудови будинку, то організація його виконання передбачає, зокрема, підбір та розміщення відповідних робітників, придбання та доставку необхідних для будівництва матеріалів.

Мотивація[ред. | ред. код]

Мотивація — це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Серед німців існує таке прислів’я: «Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не виробляє». Зробити роботу якісно чужими руками — завдання не з простих. Для цього необхідні: талант, знання та вміння.

Контроль[ред. | ред. код]

Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю, тобто порівняння фактичних результатів із запланованими.

Названі функції управління потребують прийняття рішень; для їх здійснення необхідна комунікація, тобто обмін інформацією, яка необхідна для прийняття правильного рішення.

Роль менеджменту в організації[ред. | ред. код]

Згідно з основними положеннями теорії систем, будь-який об’єкт, явище чи процес можна розглядати як систему. Під системою розуміють сукупність взаємозв’язаних в одне ціле елементів. Елемент системи — це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові. Отже, будь-яка система:

• складається з двох або більшої кількості елементів;
• кожний елемент системи має властиві лише йому якості;
• між елементами системи існують зв’язки, за допомогою яких вони впливають один на одного;
• система не може існувати поза часом і простором. Система має часову сутність (її склад може бути визначений у кожний даний момент), а також свої межі та навколишнє середовище.

Перша особливість організації чи підприємства як системи полягає в тому, що воно — відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем. Воно вибирає із проміжного та загального зовнішнього середовища основні фактори виробництва і, перетворюючи їх на продукцію (товари, послуги, інформацію) та відходи, передає знов у зовнішнє середовище. Умовою життєздатності системи є корисний (вигідний) обмін між «входом» і «виходом».

Інша особливість такої системи — її штучність. Ця система створена людиною заради її власних інтересів, передовсім спільної праці. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є поділ праці.

Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша — це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів підприємства, які виконують певні частини загального трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві поділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось має координувати їхні дії, щоб досягти загальної мети діяльності.

Тому об’єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської праці від виконавчої. Отже, необхідність управління зв’язана з процесами поділу праці на підприємстві.

Для того, щоб організація досягла своєї мети, завдання повинні бути скоординовані шляхом вертикального поділу праці. Тому управління є істотно важливою діяльністю для організації. Однак у малих організаціях часто немає чітко виділеної групи керівників. Наприклад, у невеликій крамниці, яка є власністю двох партнерів, один може приймати рішення щодо постачання, виконуючи тим самим керівну функцію протягом тижня, а другий — протягом другого тижня. Вони обидва координують свої робочі графіки, щоб забезпечити крамниці години роботи. Але обидва партнери також виконують і некерівні функції, обслуговуючи покупців, розкладаючи товари на полицях. Ні один із партнерів не вважає другого господарем чи керівником. Хоча керівні функції не виділені чітко, основна функція — координування — виконується.

Вертикальний поділ праці приводить до формування рівнів керівництва по вертикалі; деякі керівники витрачають час на координування праці інших керівників, які, в свою чергу, також координують працю інших керівників, доки, зрештою, ми не станемо на рівень керівників, які координують працю некерівного персоналу, тобто людей, які фізично виготовляють продукцію чи виконують послуги. Такий вертикальний поділ праці утворює рівні керівництва. Більшість організацій має три рівні керівництва: верхній, середній, нижній. Керівники кожного рівня виконують однакові функції. Різниця лише в тому, якого значення вони надають тій чи іншій функції. Керівники верхнього рівня приділяють плануванню та організації більше часу, ніж керівники нижчих рівнів.

Керівники верхнього рівня середніх і великих організацій концентрують увагу на плануванні майбутнього, постановці мети, визначенні курсу дій, правил і процедур їх виконання. Вони відповідають за процвітання організації і тому повинні планувати, спрямовувати та контролювати її діяльність. Менеджер середнього рівня приділяє керівництву та контролю більше часу, ніж керівник верхнього рівня. Керівники середньої ланки очолюють відділення та відділи. Вони повинні так організувати їхню роботу, щоб цілі організації були досягнуті, а її політика проводилася в життя; повинні добирати та зберігати хороших працівників. Вони відповідають за керівництво повсякденною діяльністю своїх підрозділів. До середньої ланки керівників належать керівники цехів, складів, начальники ВТК та інші. Нижній рівень керівництва — це рівень посадових осіб, які безпосередньо керують роботою своїх підлеглих. Посади менеджерів нижньої ланки такі: майстер, бригадир, керівник групи, агент з питань постачання, експедитор.

Менеджер нижнього рівня витрачає більшу частину свого часу на мотивацію та контроль підлеглих. На цьому рівні управління функції планування та організації менш важливі для менеджера, ніж функції контролю та мотивації. І все-таки більшість керівників виконує всі чотири функції управління. Слід зауважити, що ясно та чітко визначати кожний з трьох рівнів керівництва неможливо.

Критерії ефективного управління[ред. | ред. код]

Керування людьми, здійснюване менеджером, ґрунтується на ряді принципів:

1. підтримка в підлеглих почуття самоповаги. Спочатку потрібно похвалити підлеглого і тільки потім — давати вказівки щодо поліпшення роботи;
2. увага проблемам, а не особистостям;
3. активне використання методів підкріплення позитивних реакцій на бажані дії чи негативних — на небажані. На зміну поведінки людей реагувати потрібно відразу ж, тому що відстрочена реакція викликає зайву плутанину;
4. висування ясних вимог, підтримка постійного контакту з людьми, міцних зворотних зв’язків.

Ґрунтуючись на цих принципах, менеджер повинний домагатися від підлеглих бажаних результатів:

• наводити на думки тих, хто бідує лише в підказці;
• давати поради тим, хто має потребу в тому, щоб їх постійно наставляли, консультували, спонукали до дій;
• давати прямі вказівки, нагадувати про необхідність діяти некмітливим;
• у категоричній формі наказувати, наполегливо вимагати виконання від тих, хто нехтує порадами, вказівками, рекомендаціями;
• звільняти, якщо немає іншого засобу змусити людей підкорятися, і, навпаки, заохочувати за сумлінне виконання усіх вказівок керівника.

Як і з ким працювати — багато в чому залежить від особливостей характеру людей, не тільки підлеглих, але і керівників. Цей момент менеджер обов’язково повинний враховувати.

• Менеджмент: навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, Н. Т. Мала, О. Г. Мельник, О. Р. Саніна ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 240 с. : іл. — Бібліогр.: с. 232—236 (80 назв). — ISBN 978-617-607-242-3
• Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Є. Кузьмін. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 324 с. : іл. — (Вісник / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; № 721). — Бібліогр. в кінці розділів.
• Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: [зб. наук. пр.] / відп. ред. О. Є. Кузьмін. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 416 с. : іл. — (Вісник / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; № 722). — Бібліогр. в кінці розділів.
• Основи менеджменту: підручник /Ф. І. Хміль. К. : Академвидав, 2007. 576 с.
• Пєтков С. В. Проблема раціонального використання часу в управлінській діяльності як основа ефективного менеджменту в органах внутрішніх справ України / С. В. Пєтков // Право і Безпека. — 2005. — Т. 4, № 3. — С. 79-82. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pib_2005_4_3_23
• Словник термінів з менеджменту, маркетингу і товарознавства у фармації та біотехнології для студентів Інституту хімії та хімічних технологій базових напрямів 6.051401 «Біотехнологія», 6.120201 «Фармація» / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; [уклад.: Д. Б. Баранович, А. М. Кричковська, Л. Р. Журахівська, Л. І. Лубенець, О. В. Швед, І. І. Губицька, В. П. Новіков]. — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 128 с. — Бібліогр.: с. 123—127 (51 назва).
• Страховий менеджмент: навч. посіб. / П. О. Куцик, Т. Г. Васильців, В. М. Сороківський, М. В. Сороківська; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. — Львів, 2015. — 243 c. — Бібліогр.: с. 232—237.
• Туленков М. В., Чувардинський О. Г., Шайгородський Ю. Ж. Сучасний менеджмент (теорії, концепції, моделі): навч. посіб. — К.: Український центр політичного менеджменту. — 376 с.
• Кадровий менеджмент: навч. посіб. / О. О. Морушко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів, 2014. — 173 c.

uk.wikipedia.org